Ця сторінка ще не вичитана
Буду в в проміннях проміннях купати, В краску барвної дуги. Ваші окрайки вбирати, Щоб ви сяди, як вірки В блиску яри, що днесь сяє, 1 в жалобі з'вялих піль Кожна грудь нехай читає Мою радість мій біль. Дмитро Йосифович. 13. ІДЕАЛИ 1795 То ти від мене утікаєш, Береш всі думи чарівні I ro 1 горе, раді дість покидаєш 1 розтаєшся ся на весні? Нічо тебе не спинить в пути, О хвиле люба, золота? Дарма! тобі от тут не бути, Западеш в вічні ворота. 1 сонця ясні позгасали, Того нема вже, що було Так ідеали всі пропали Мов у безодню всьо пішло... Минуло щасте, віра впала В ті чудеса, що мріялись, Всьо нині дійсність загребала, Шо гарне раз було колись Так, як горячим лебедівнем Пігмаліон прамар обняв,
