Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Поезії. Випуск 1 (1914).pdf/67

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

15, ОЖИДАНИЕ. 17% Чи не одчиняесь брама? Чи не засув се скрипить? Ні, то вітер гилля лама Тополями шелестить О прикраси си, барвінку шовковий, На сьвято велике, прийде чуд-краса! Садочку, мій раю, мій луже кедровий. Збудуй тихий захист, нім скане роса! А ти, буйний що сьвітом гуляєш 10 Полинеш на зустріч, як вадриш, привитай 1 ніженьку білу стежками, як знаєш, В розмай сей роскішний мені проважай. Цитьте! а шо се від тину Хутко крадеть в мій гай? 15 Ні, сполошив жах пташину Стрибнула в кущів розмай. О заховай ся вже, сонце, за гори, Вертай в свое море за тисячу миль А ти темна ніченько, виглянь з комори. 20 Закрий, обведи нас, обіймами гиль Хай люде не бачуть, не завидять раю, Цілунків не вчують, серце не навчуть Одна ха хай вечірня пора нам сіяє, Тоді ми зрадієм, сльози потечуть. Чи не закликав хто в дали Шепотом молоднику? Ні, лебеді алотопали Крилоньками ставку.