Цю сторінку схвалено
Франц (гасаючи по кімнаті).
О, що ви зробили, батьку! Мій Карл! Мій брат!
Герман.
От меч, а от портрет, який він теж вийняв із грудної кишені, він схожий на цю панянку, вона тут як жива. Це, — сказав він, — моєму братові Францу… Я не знаю, що він тим хотів сказати.
Франц (ніби здивований).
Мені? Портрет Амалії? Мені? Карл? Амалія? Мені?
Амалія (прикро наступаючи на Германа).
Підкуплений шахрай! (Гнівно хапає його).
Герман.
Я не шахрай, благородна панянко! Подивіться самі, чи це не ваш портрет? Можливо, ви самі йому дали його.
127
