Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/145

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Шпігельберг.

Чи ти ба? Ну, хіба ж це не ловке життя, і при цьому я здоровий, як яблучко, і весь загін тут, і щогодини росте, немов попівське черево… Не знаю, що в мене за магніт, який притягає усю наволоч із божої землі, як сталь і залізо.

Рацман.

Прекрасний магніт, нема слова. Але я хотів би все таки знати, яким ти чортом управляєшся збирати…

Шпігельберг.

Чортом? Не треба ніякого чорта… треба мати голову. Трошки практичного розуму, який, правда, теж на вулиці не валяється… бо бачиш, я завжди казав: чесного чоловіка можна зробити з якого хочеш поліна, але для злодія потрібний перець… Більше того, певна національна талановитість, сказати б, шахрайський клімат, і, щоб його знайти, треба їхати у Граубінден: там тобі Афіни сучасних шахраїв.

144