Цю сторінку схвалено
Моор.
А ми як фурії нападемо на них із флангів.
Швайцер.
Отут і я, я!
Моор.
І кожен щоб сюрчав у свисток і гасав по лісу, щоб нас здавалось більше числом; повипускайте всіх собак і нацькуйте їх, щоб вони порозбивалися, порозсипалися і набігали під постріл. Ми троє — Роллер, Швайцер і я — ударимо в гущу!
Швайцер.
Майстерно, прекрасно… Ми їх ударимо звідусіль, що вони й не знатимуть, звідки їх б'ють. Колись і я улучав у яблучко. Хай тільки підійдуть! (Шуфтерле сіпнув за рукав Швайцера, цей відвів ватажка і тихо до нього говорить).
Моор.
Мовчи!
171
