Цю сторінку схвалено
Франц.
Що за нестримність, високошановна принцесо!.. Правда, Франц не вихваляється перед тобою, як улесливий селадон… правда, він не вміє, немов аркадський пастушок, ламентувати про свою любов у скалах і гротах… Франц сказав, і коли йому не відповідають, то він буде наказувати.
Амалія.
Гробак ти! Наказувати? Мені наказувати?.. А коли я сміюсь із твоїх наказів!
Франц.
Тобі не доведеться сміятись. Я ще знаю способи приборкати гордість упертої мрійниці — монастирські стіни.
Амалія.
Браво! Прекрасно! Навіки звільнитись від твого отруйного погляду і досить мати часу думати й думати про Карла. Я вітаю твій монастир! Скоріше, скоріше до стін монастирських.
190
