Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/192

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Франц.

Га-га! от як?.. Зважай! Ти навчила мене, як тебе катувати!.. Мій образ, як рудоволоса фурія, виб'є з твоєї голови цю вічну мрію про Карла; жахливий образ Франца буде чигати в засаді за портретом твого коханого, як зачарований пес, що лежить на підземних скарбах… За волосся тебе потягну в капеллу, зі шпагою в руці я видушу з тебе шлюбну присягу і переможу твій гордий сором ще більшою гордістю.

Амалія (дає йому ляпаса).

Спершу візьми це в придане.

Франц (розлючений).
А-а! Вдесятеро і вдесятеро я заплачу тобі за це!.. Не моєю дружиною… на таку честь ти не заслужила… моєю коханкою будеш ти, щоб чесні селянські баби на тебе показували пальцями, коли ти наважишся вийти на вулицю. Скрегочи собі зубами… мечи іскри і блискавку з очей… мені подобається жіночий гнів, він робить тебе ще красивішою, ще більше бажа-
191