Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/268

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Розбійники (розгублено).

Кого? Отамана?

Моор (довго дивиться на мертвого, тоді прикро).

О, незрозумілий перст мстивої Немезіди… це ж він намовляв мене, співав мені пісню сирени… Посвяти цього ножа темній богині помсти! Це не ти зробив, Швайцер!

Швайцер.

Клянусь богом! я це зробив і, клянусь чортом, це не найгірше з того, що я зробив за свого життя! (Сердито виходить).

Моор (роздумуючи).

Я розумію. Небесний керманич… я розумію… листя паде з дерев і моя осінь надходить… приберіть його геть з очей моїх! (Виносять труп Шпігельберга).

Грімм.

Який буде наказ твій, отамане… що нам далі робити?

267