Цю сторінку схвалено
Моор.
Скоро… Скоро все завершиться… дайте мені мою лютню… Я сам себе втратив, побувавши там… Мою лютню, кажу я. Мені треба заколисати себе, щоб сила моя повернулась… залиште мене самого.
Розбійники.
Уже північ, отамане.
Моор.
Але то були лише театральні сльози… Я мушу почути пісню римлян, щоб дух мій збудився від сну… Лютню дайте сюди… Північ, кажете ви?
Шварц.
Скоро й північ мине. Сон тяжить на нас, як залізо. Три дні ми не спали.
Моор.
Значить сцілющий сон заплющує очі і злодіям?
268
