Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/270

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Чому він тікає від мене? Я зроду не був боягузом чи мерзотником… Лягайте спати. Завтра рано рушаємо в путь.
Розбійники.

Добраніч, отамане! (Вони лягають на землю і засипають).

Глибока тиша.
 
Моор бере лютню і грає.
 
(Брут).

Будь здоровий, краю супокою,
Римлянина ти останнього прийми:
Від Філіппі, з поля злого бою
Я прийшов до тебе у пітьмі.
Касій! Де ти? — Рим конає,
Мій братерський легіон поліг.
То прийми мене, смертельний краю!
— Брут не хоче жити на землі.

(Цезар).

Хто, чия це постать нездоланна
В межигір'я мертве і бліде
Сходить? О, коли це не омана,
Бачу я — то римлянин іде.

269