Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/275

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
било дванадцять… добре, добре… злодії сплять… в цім лісі нема ні душі. (Підходить до замку і стукає). Виходь сюди! нещасний жителю башти… твій обід готовий!
Моор (тихо відступаючи).

Що це значить?

Голос (із замку).

Хто там стукає? Гей? Це ти, Герман, мій вороне?

Герман.

Це я, Герман, твій ворон. Підійди до грат і їж! (Кричать сови). Страшно співають твої сусіди, старий… Ну, що, смачно?

Голос.

Був дуже голодний. Дякую тобі, що послав мені ворона, за хліб у пустині… А як поживає моя люба дитина, Герман?

274