Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/294

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Франц.

Як? Чи ця ніч не скінчиться до судного дня? Ти не чуєш ніякого гуркоту поблизу? Переможного крику? Тупоту коней, що летять у галоп? Де Карл?.. Я хотів сказати: де граф?

Служник.

Я не знаю цього, мій господарю.

Франц.

Ти не знаєш? Ти теж у змові з ним? Я видеру серце твоє із грудей за твоє прокляте «не знаю»! Геть! Біжи по пастора!

Служник.

Милостивий пане!

Франц.

Ти щось бурмотиш? Ти вагаєшся? (Служник поспішно вибігає). Що? Уже й холопи мої повстають! Небо й пекло! Усе проти мене в змові.

293