Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/295

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Даніель (приходить з ліхтарем).

Господарю мій…

Франц.

Ні, я не тремчу, це був тільки сон! Ще мертві не воскресають… Хто каже, що я зблід і тремчу? Мені так легко й так гарно!

Даніель.

Ви бліді, як смерть, ваш голос тремтить і заникується.

Франц.

У мене лихоманка. Коли прийде пастор, то скажеш, що в мене лихоманка. Треба буде мені завтра пустити кров, скажеш пасторові.

Даніель.

Може дозволите мені накапати бальзаму на цукор?

294