Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/66

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
рівчак. Цей стрибок урятував мені життя і шкуру: та бестія була б мене задушила.
Моор.

Ну, й що з того?

Шпігельберг.

А те… щоб ти бачив, як росте сила в біді. Тимто я перестаю боятись, коли справа доходить до краю. Мужність росте в небезпеці; біда навчає розуму. Мабуть, доля має зробити з мене велику людину, що вона так часто перетинає мені дорогу.

Моор (сердито).

Не знаю, коли це було, щоб нам не вистачало мужності там, де мужність була потрібна.

Шпігельберг.
От як! Ти значить хочеш закопати свій талант у землю? Чи ти думаєш, що твої дурні витівки у Лейпцігу є верх людського дотепу? Треба нам
65