Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/87

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Грімм.

Слухай же; слухай! Ти казишся так, що нічого не чуєш!

Моор.

Геть! Геть від мене! Хіба ти не людина? Хіба тебе не породила женщина? Геть з очей моїх, ти, з людським обличчям… Я так його невимовно любив! Ні один син не любив так; я тисячу життів віддав би за нього! (Оскаженіло тупає ногою). А-а! Якби хто дав мені в руки меча, завдати смертельну рану цій гадючій породі, якби хто сказав мені, як мені влучити у саме серце її, знищити, розтрощити… Той буде мені другом, ангелом, богом!.. Я буду на нього молитись!..

Роллер.

Ми саме хочемо бути тобі такими друзьми, вислухай тільки.

Шварц.

Іди з нами в богемські ліси. Ми зберемо банду розбійників і ти… (Моор витріщився на нього).

86