Чому цей дух не оселився в тигрові, що люто шматає тіло людини? Чи це батьківська любов? Чи це любов за любов? Я хотів би бути ведмедем і нацькувати ведмедів півночі на цю душогубну породу… Значить, немає милості для каяття… О, я хотів би отруїти океан, щоб вони смоктали смерть з усіх ручаїв! Я ж довіряв, я щиро, я твердо надіявся, але він не змилувався з мене!
То слухай же, Моор, що я кажу тобі!
Це неймовірно! Це сон! Це омана!.. Таке зворушливе прохання, така яскрава картина біди і щирого каяття… Дикий звір, і той би змилувавсь! Камні проливали б сльози! А він… Це був би страшний пасквіль на людську породу, коли б я міг це вимовити… А він, а він… О, коли б я міг затрубити у сурму повстання, щоб чув її всесвіт! Щоб вітер, землю і море повести у бій на людську породу.
