Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/94

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Франц.

Нелюдська жорстокість! За цю любов так відплатити… Забути ту…

Амалія (розгнівана).

Що? Забути мене?

Франц.

Хіба ти не дала йому на пам'ять кільце? Кільце з діамантом у запоруку твоєї вірності!.. Правда, правда, як може юнак противитись чарам повії? І хто б на нього сердився — бо він же більше не мав нічого, щоб віддати… і хіба ж вона не заплатила йому з лихвою за це поцілунками й ласкою?

Амалія (гнівно).

Повії моє кільце?

Франц.
Так, так! Це ганебний учинок. Та ще добре, коли б тільки це… Саме найкраще кільце
93