Сторінка:Шпитко Осип - Хруніяда. Балляда про Микиту Хруня як він жив і загинув (1913).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 9 —


Мавже Хрунь держатись хати?
мав на печи де лежати?
коли рух в корчмах, в ґоральни —
мав дрімати де в читальни?
Він свиня старої раси —
колиж смажуть ся ковбаси,
а фактори враз з жидками
увихають ся з пятками;
коли пани і панки
лагодять фляшки, склянки —
він, на жаль, на сьміх, на диво
переспати мав жниво?
Нї! хай буде, що і буде,
зрозуміють раз чей люди,
що на клятьбу Хрунь нї охне,
но Хрунь Хрунем вже і здохне.

 Так минули й ті вибори…
Вийшов польський депутат,
а впав руський кандидат.
Лилась кровця мов те море,
а виборцїв, люд, невинно,
що працював так невпинно
на річ свого кандидати —
поховали в казаматах;
чесний люд позамикали,