„Охрестивши” так Микитка,
треба було ще зза видка
на нічлїг десь умістити…
Рада в раду — що робити?
гріх самого так лишити
збитого серед дороги!
А ту коний нї на лїк
не подибле чоловік;
анї возом Хруня везти,
ба, в руках теж гидко нести!
Отак ради шукаючи,
Микитою катаючи
— хай се лишить ся між нами —
не руками, а ногами,
як колоду, як ту бочку
— що й не снило ся нїкому —
прикотили аж до дому.
Кождий вірив що у пана
не напєсь вже Хрунь „шампана”
Та не даром кажуть люди:
„Минесь лихо — друге буде!”
А чорт не спить нї моменту
по соймі — до парляменту
прийшлось послів вибирати.
