Сторінка:Шпитко Осип - Хруніяда. Балляда про Микиту Хруня як він жив і загинув (1913).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 8 —



 „Охрестивши” так Микитка,
треба було ще зза видка
на нічлїг десь умістити…
Рада в раду — що робити?
гріх самого так лишити
збитого серед дороги!
А ту коний нї на лїк
не подибле чоловік;
анї возом Хруня везти,
ба, в руках теж гидко нести!

 Отак ради шукаючи,
Микитою катаючи
— хай се лишить ся між нами —
не руками, а ногами,
як колоду, як ту бочку
— що й не снило ся нїкому —
прикотили аж до дому.

 Кождий вірив що у пана
не напєсь вже Хрунь „шампана”
Та не даром кажуть люди:
„Минесь лихо — друге буде!”
А чорт не спить нї моменту
по соймі — до парляменту
прийшлось послів вибирати.