Ця сторінка вичитана
Хотіла вбити… Як твою красу
Побачить у величчі всіх чеснот
Незаплямованої чистоти,
Яку вона відкинула зухвало, —
У сяєві високому корони,
У чарах нареченої, — для неї
Година знищення тоді проб'є.
Отак… Дивлюсь на тебе зараз я…
Ніколи переможною красою
Озброєна ти краще не була;
Здалось мені, долинув світлий промінь,
Коли ти увійшла в кімнату… Що,
Якби тепер, такою от, з'явилась
Ти перед нею… То було б найкраще…
Єлізавета
Тепер… Ні… ні… Тепер не можна, Лейстер!Обміркувати мушу… з Берлі…
Лейстер (уриває її)
Берлі!
Але ж ти маєш і права жіночі,
Про справу цю судити мусиш ти,
А не діяч державний… Та й державі
Корисно, щоб своїм великодушшям
Здобула ти загальне визнання!
Тоді вже ти ненависної зможеш
Яким завгодно способом позбутись.
