Ця сторінка вичитана
Кеннеді
О, леді дорога! Темницю вашуЛише розширили не набагато.
Не бачите ви мурів, що довкола,
Бо дерева рясні закрили їх.
Марія
Спасибі щире, дерева ряснії,Що мури ви ховаєте тюремні!
Я бачу вільні, дивні мрії,
Так не кажи, що сни мої даремні!
Небесне лоно погляд мій узрів
І зір, без тісних ланцюгів,
У просторі безкрайньому шаліє.
Отам я бачу гір туманні брили,
Держава славна там моя,
А хмари ті на південь полетіли, —
До Франції — в далекії моря.
Хмари прудкії, линьте човнами!
Хто в піднебессі плавав із вами?
Край привітайте, де я зросла!
В пута окута, тут я страждаю,
Інших посланців я вже не маю!
Вільні в небі, летіть мерщій,
Ви не підвладні королеві цій!
Кеннеді
Ах, люба леді! Довго ждали волі,І марите від щастя ви тепер!
