Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/118

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Марія

Ладнає човен рибалка там.
Шкаралупка могла би мене врятувати,
В дружні держави відразу домчати.
Заробляє так мало він сам!
Йому дарую скарби коштовні,
Небувалий улов я рибалці віддам!
Знайшов би він щастя в своєму чо́вні,
Тільки подав би рятунок він нам!

Кеннеді
Даремні мрії! Бачите, за нами

Слідкують невідступні шпигуни.
Сувора, непохитна заборона
Перетинає шлях до співчуття.

Марія
Ні, добра Ганно! Вір мені, не да́рма

Тюрми моєї двері розчинились.
Маленька милість про велике щастя
Мені віщує. Я не помиляюсь.
Руці кохання вдячна я за це.
Я пізнаю — могутній Лейстер тут.
Мені помалу відпускають пута,
Через мале до більшого привчають.
А потім я лице того побачу,
Хто вічну волю, врешті, дасть мені.