Ця сторінка вичитана
І скільки б вірних друзів не гукала,
Рятівника не знайдеш ти — дарма.
Лишили небеса тобі одне
Обличчя необорно-чарівне,
Для нього здатен я на все рушати,
Для нього ляжу під сокиру ката…
Марія
О, хто від мене відведе цю лють!
Мортімер
Відважний вимага відважно плати.За що хоробрі кров свою проллють?
В житті — життя найкраща наша путь.
Безумний, хто його даремно тратить.
Раніш на ніжних, персах відпочину…
(Палко притискує її до себе.)
Марія
Невже на поміч мушу кликать я?Адже ви — рятівник!
Мортімер
Ти не безчула,
І до благань кохання не глуха ти.
Наблизила ти Річчіо-співця,
І Ботвел той зумів тебе здолати.
