Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Тенетами облуди острів наш
Надіється з тюрми завоювати.

Кеннеді
Знущаєтесь ви, сер! — До справ жорстоких —

Ще й глум гіркий. Їй мріяти про це,
Їй, замурованій ще за життя?
Ні дружні голоси, ні жоден звук
Розради не долине з батьківщини.
Людських облич давно вона не бачить —
Лише тюремників похмурих ваших.
І ще недавно вартовий новий
З'явився тут — суворий родич ваш, —
До грат її нові додали пруття.

Полет
Немає грат для хитрості її.

Хто зна, чи не підпиляно ці грати?
Можливо, ця підлога, мури ці,
Міцнії зовні, тайний отвір мають
І зраду пропускають, поки сплю?
Посада клята — вартувати хитру,
Яка щохвилі замишляє лихо.
Пробуджує мене з дрімоти страх,
Вночі блукаю, мов нещасний дух,
Перевіряю і замки, і варту,
І, тремтячи, стрічаю кожен ранок —
Чи не дарма боявсь? Та слава богу!
Надіюсь я, що скоро все скінчиться.