Вигнанниця, на берег цей ступила
У родичів благати допомоги,
Шукати в рідних захисту, — вони,
Сан королівський, право міжнародне
Зламавши, кинули її в тюрму.
В неволі в'януть літа молоді.
Тепер, коли вона зазнала всю
Ув'язнення біду, — немов звичайну
Злочинницю, на суд її зовуть,
Обвинувачують її ганебно,
Загрожують їй смертю — королеві!
Народ її прогнав і скинув з трону,
Який вона жахливо так зганьбила.
І змову привезла вона з собою —
Кривавий час іспанської Марії[1]
Та віру католицьку нам вернути
I Англію французові продати.
Чому вона умову Едінбургську
Не підписала, пра́ва на престол
Не відказала Англії, путі
З тюрми цієї не здобула швидко,
Лиш розчерком пера? Вона воліла
В ув'язненні, зневажена, лишатись
Заради блиску титулу пустого.
Чому? Бо в підступи лукаві вірить,
У зле мистецтво таємничих змов;
- ↑ Марія Іспанська — попередниця Єлізавети, дружина іспанського короля Філіппа II, кривавим терором відновлювала католицтво в Англії.
