Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/176

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Сьогодні вже була б Марія Стюарт
На волі — тільки я завадив їй.

Берлі
Ви?..


Лейстер
Я, мілорде. Королева наша
На Мортімера звірилась, йому

Відкрила все, пішла далеко так,
Що віддала йому наказ кривавий
Проти Марії, дядько бо його
З обуренням відмовився від цього…
Кажіть! Не так?

Королева і Берлі збентежено поглядають один на одного.
Берлі

Як ви могли дізнатись

Про це?


Лейстер

Не так? То де ж були, мілорде,

Всі ваші тисяча очей? Не взріли,

Що Мортімер оцей вас обдурив?
Що лютий він папіст і зброя Гізів,
І щирий друг Марії Стюарт він,
Фанатик запальний, який приїхав
Звільнити Стюарт, королеву ж нашу
Убити?..