Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/190

Чому я правосуддя пильнувала,
Ненавиділа все життя сваволю, —
І в першій неминучій справі цій
Насильства — я собі зв'язала руки!
Мене засуджує мій власний приклад!
Тираном бувши, як іспанська та
Марія, попередниця моя,
Пролляла б я спокійно кров царську!
Але хіба з своєї волі я
Обрала правду? Ні, непереможна
Потреба, що керує й королями,
Примусила мене до цих чеснот.
В кільці ворожім я, народна ласка —
Єдине, що мене на троні держить.
Мене згубити прагнуть всі держави
На континенті. Папа римський шле
Прокляття злі на голову мою,
Цілунки братні Франції — облуда,
Одвертий бій на смерть і на життя
Іспанець на морях мені готує.
Так у борні стою супроти світу,
Беззбройна жінка! Мушу покривати
Високими чеснотами непевні
Права мого народження, яким
Заплямував мене мій власний батько.
Дарма ховаю, бо ворожа злоба
Все викриває… Мов примара вічна,
Загрожує мені Марія Стюарт.
Ні, жах оцей кінчитись мусить!