Ця сторінка вичитана
Єлізавета
Лишіть мене саму! Поради, втіхиНе знайдеш між людей в такому ділі.
Подам його найвищому судді.
Як він навчить, так і зроблю. Ідіть,
(До Девісона.)
Ви лишайтесь близько, сер!
Лорди виходять. Лише Шрузбері кілька секунд стоїть перед королевою, багатозначно дивлячись на неї, а потім поволі виходить; на обличчі його — вираз жорстокої муки.
ЯВА ДЕСЯТА
Єлізавета (сама)
Невільництво — народові служити!Ганебне рабство! Утомилась я
Презренним ідолам лестити вічно.
Коли ж я на престолі буду вільна?
Громадську думку шанувати мушу,
Хвали юрби шукати, мушу черні
Я догоджать — їй блазень до смаку.
О, той ще не король, якому треба
Подобатися світові — лиш той,
Кому байдужа будьчия хвала.
