Не створена для влади я! Владар
Суворим бути мусить, я — м'яка.
Цим островом я правила щасливо,
Бо тільки щастя мусила давати.
Важка повинність королівська перша —
Я безсилля відчуваю…
Я чую з уст моєї королеви,
То зрадив би обов'язок я свій,
То зрадив би вітчизну я, мовчавши.
— Народ свій любиш більше ти від себе?
Так доведи! Собі не обери
Спокою, бурям не віддай державу.
— Згадай про церкву! Забобони давні
З тією Стюарт повернутись мусять?
Чернець ізнову запанує? З Рима
Легат приїде — замикать церкви,
Скидати з трону наших королів?
Усіх твоїх підданих душі!.. Ти
За них відповідаєш, бо від тебе
Залежить їх спасіння чи загибель.
Тепер не час для ніжного жалю,
Народне благо — то закон найвищий;
Хай Шрузбері тебе урятував,
Я Англію рятую — більше це!
