Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/208

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Керл
О боже!


Бергоєн
Що?


Керл

Видовище страшне!



Мельвіль
Та заспокойтеся! Що сталось?


Керл

Я

З цим келихом вина нагору йшла

По східцях, що ведуть у нашу залу.
Розкрились двері… зазирнула я…
Побачила… о боже!

Мельвіль

Що? Спокійно!



Керл
У чорному затягнуто всі стіни,

У чорному сукні — поміст великий
Угору звівся, і на нім лежать
Колода чорна, і подушка, й поруч —
Ясна, загострена сокира… Повно