Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/211

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Мельвіль
Господь не дав йому цієї ласки, —

Живе — сховати молодість твою.

Марія
Коли б я мала щастя перед смертю

Притиснути до серця, обійняти
Когось із любих родичів моїх!
Але я мушу вмерти між чужими,
І тільки ваші сльози я побачу!
Вам, вірний Мельвіль, віддаю свою
Останню волю я. Благословляю
Всехристиянського монарха-зятя
І Франції весь королівський дім.
Благословляю кардинала-дядька
І Генріха, шляхетного кузена.
Благословляю також папу я —
Священного намісника христова,
І короля католиків, що прагнув
Мене спасти, помститися за мене…
Усі вони стоять у заповіті,
Нехай мої дарунки не відкинуть —

Хоч і малі, та їх любов дарує.
(Повертаючись до своїх слуг.)
Вас братові моєму, королеві

Французському я віддаю, подбає
Про вас і дасть нову вітчизну вам.