Ця сторінка вичитана
Мельвіль
Невинності своєї
Марія
Господь судив, щоб незаслуженою смертюСпокутувала я свій давній гріх.
Мельвіль (благословляє її)
То йди; вмираючи, його спокутуй!Впади, покірна жертво, на алтар!
Гріхи криваві очищає кров,
Жіноча слабість у тобі грішила,
Поборює гріхи небесна сила,
Як тлінне тіло дух твій поборов.
Від господа одержав владу я —
Усе в'язати й розрішати право маю,
Усі гріхи тобі я відпускаю,
(Подає їй облатку.)
Візьми же плоть — вона за тебе жертва,
(Бере келих, що стоїть на столі, з тихою молитвою освячує й подає їй. Вона вагається, чи взяти, і відхиляє його рукою.)
Візьми же кров — вона за тебе лита,
Візьми же! Папа це тобі дарує!
