Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/237

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Єлізавета (поспішно)
Сер, я надію маю…


Девісон

Я пропав!

Уже не в мене він.


Єлізавета
Що?


Шрузбері

Боже правий!



Девісон
Він у руках у Берлі… вчора ще.


Єлізавета
Нещасний! Так ви слухались мене?

Я ж наказала вам його сховати?

Девісон
Ти не наказувала, королево.


Єлізавета
Так я брешу, по-твоєму, нікчемо?

Веліла я папір віддати Берлі?

Девісон
Не в певних, не в ясних словах… але…