Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/66

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

А привселюдно шанувати віру
Державну буде він… Коли б ви тільки чули,
Як веселився люд, почувши звістку ту!
Бо вічний страх терзав країну: може
Померти без нащадків королева
І Англію скують кайдани папські,
Коли за нею трон посяде Стюарт!

Девісон
Даремний страх — до шлюбного покою

Єлізавета йде, до смерті — Стюарт.

Кент
Ось королева!
ЯВА ДРУГА

Ті ж. Єлізавета, в супроводі Лейстера. Граф Обепін, Бельєвр, граф Шрузбері, лорд Берлі та інші французські й англійські пани.

Єлізавета (до Обепіна)
Шкодую, графе, кавалерів цих,

Що припливли галантно через море.
Вони для мене кинули розкоші,
Що ними славний сен-жерменський двір.
Таких, богів достойних, свят не вмію
Вигадувать, як мати — королева
Французська… Лиш народ веселий, мирний,
Який мене оточує завжди,