Ця сторінка вичитана
Мортімер
Так… нічого
Полет
(суворо дивиться на нього)
Послухай, Мортімер!
Слизький той грунт, що ти на нього став.Принадна, вабить ласка королів,
Шаноби прагне молодість. Дивись —
Не піддавайся честолюбству!
Мортімер
Чи то не ви мене ввели до двору?
Полет
Жалкую сам про це. Не при дворіЗажив собі наш рід і честі й слави.
Тримайсь, небоже. Не переплати!
Сумління не ламай свого.
Мортімер
Та що це ви? Пощо такі турботи?
Полет
Чого б не обіцяла королеваТобі — не вір її облесній мові.
Ти виконаєш — і вона зречеться;
Аби своє очистити ім'я,
Помститься за кривавий свій наказ.
