Перейти до вмісту

Сторінка:Щупак С. Питання літератури (1928).djvu/113

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

“отпетые люди“ для ренесансу Хвильового, це представники куркульства, і не тільки вони, а всі „плужани“, всі „гартованці“, що безпосередньо вийшли з робітничо-селянської революції. Усе це не тільки халтурники, але й ідеологи куркульства. Єдина передова сила по-за групою Хвильового — це сила Зерових, Филиповичів, Рильських то-що. Справді важко утнути більшу нісенітницю, ніж подібне твердження. Але-ж Хвильовий це обґрунтовує, як марксист, аналізою соціяльних процесів у місті й селі, і на підставі цієї аналізи приходить до таких висновків. Та яка-ж це аналіза? Волосся сторчма стає від такого спрощеного марксистського тлумачення.

Читаючи партійні документи, Хвильовий знає. що в обставинах НЕП'у існують ідеологічні агенти буржуазії, і питаючи себе, хто найбільше постачає цих агентів, він відповідає — куркулі, а на запитання, хто є ці ідеологи — він, не задумуючись, зразу-ж відповідає: Савченки, Ярошенки, Пилипенки, Щупаки і т. д., і т. д.. Тільки не Зерови, не Филиповичі. За вульгарною аналізою Хвильового виходить так: на селі ідеологічно наступає куркуль, у місті непман. Куркулів більше, ніж непманів, й через те натиск перших сильніший. Зважаючи на те, що „Просвіта“ селянська, то вона саме й відбиває ідеологічні настрої куркульства. У Хвильового-ж немає сумнівів, що саме Терещенки, Савченки, Ярошенки,

113