Загули, Пилипенки, Щупаки є носителі того самого культурного хуторянства, що його Хвильовий визначає терміном „Просвіта“. Инша справа київські неокласики, вони — урбанізована інтелігенція, і через те саме з ними по дорозі Хвильовому. Гаразд, припустімо на хвилинку, що „масовики“ є представники села, а неокласики — міста. Але-ж Хвильовий знов забув про найважливіші суспільні групи, що нічого спільного не мають ані з куркулями, ані з непманами. Чому це Хвильовий забув, що на селі, крім куркулів, є незаможники, є батраки, та що в місті є урбанізована інтелігенція, яка різниться тим, в якому саме оточенні працює та чи инша група інтелігенції, з якою суспільною верствою міською вона духовно звязана.
Невже кожний сільський інтелігент є неодмінно реакційна сила, а кожний міський — провідник поступу? Невже тов. Хвильовий не розуміє, що, не зважаючи на свою некультурність, незаможники й батраки об'єктивно становлять удесятеро більшу прогресивну силу, ніж найкультурніші міщани в місті? Невже тов. Хвильовий не знає з історії громадського руху на Україні, що найурбанізованіші українські інтелігенти були раз-у-раз носителями етнографічної культури, українофілами, саме хуторянами,
