Гірше є те, що рівнобіжність визнає і такий російський марксист, як Горбачов. Він навіть визнає, що формальну аналізу не обов'язково робити під соціологічним поглядом. Горбачов дотримується того погляду, що не завжди марксистська метода дає ключ до розуміння формальних явищ. I тому він згоджується на час залишити формальну аналізу без марксівського мірила. Ось погляд Горбачова: „Формальну аналізу повинні використати марксисти, але дійсно включити формальну методу в марксистську історико-літературну методу можна буде тоді, коли марксисти зуміють так само легко пояснити, виходячи з свого моністичного погляду (що не заперечує своєрідности закономірного розвитку мистецтва), властивості форми, як вони вміють пояснити ідеї твору. Проте за сучасного несприятливого стану наших знань не тільки про закони, але й про самі факти еволюції форми художньої літератури, зазначений ідеал цілком недосяжний“ (Г. Горбачов, „Очерки современной русской литературы“).
Справді таки своєрідний марксизм. Що значить досліджувати формальні прийоми незалежно ні від чого? Це значить збирати технічний матеріял, що не дає взагалі права судити про твір. Звісно, і таке досліджування має право робити марксист. Але на ґрунті такого студіювання формальних прийомів марксист не має права робити синтетичного висновку не тільки що-до змісту, але й що-до
