причиною до того було те, що його союзник — хан, нетерпеливився і заявляв охоту миритися з королем, як „з рівним собі“, силував і Хмельницького до угоди. Друге: на литовській границі саме тоді почалися невдачі повстанців і козаків, яких туди вислано; гетьман не був певний, чи не прийде там до катастрофи. Але найважнійше було те, що Богдан Хмельницький ясно бачив шлях, що вів до зорґанізовання української держави. Він знав, що не має сили збудувати державу відразу на всіх землях. Але він був певний, що коли зорґанізує й укріпить державу в границях по Случ, то з часом відбере собі й всю Україну по Вислу своїми силами. А йти з непевним союзником, не маючи твердої рідної основи під собою, він не бажав, бо знав, яка в тому небезпека.
Побіда під Зборовом 15 і 16 серпня 1649 р. залишиться на вічні часи одною з найсвітлійших картин в українській історії.
Честь Богу, хвала! На віки слава війську Дніпровому,
Що з божої ласки загнали ляшків к порту висляному!
А рід проклятий жидівський стятий, — чиста Україна,
А віра свята ціла зістала, — добрая новина!
І ти, Чигирине, місто українне, не меншую славу
Тепер в собі маєш, коли оглядаєш в руках булаву
Знатного Богдана, мудрого гетьмана, доброго молодця,
Хмельницького чигиринського, давного Запорожця.
Бог би указав і війську подав, аби їм справував,
Щоби покірних від рук тамтих гордих він рятував.
Учиниш, Боже, всім нам гоже, щоб під його булавою
Військо було славне всьому світу явно — за його головою.
містить популярні розвідки з історії України, особливо про світлі хвилини нашої минувшини, про українську державу, визвольні змагання, великі діла культури, визначних діячів, про українські землі і місцевости.
Ч. 1. І. К.: Безіменні герої. — Ч. 2. І. Крипякевич: Княжий город Галич. Ч. 3. Юра Шкрумеляк: Битва під Збаражем 1649 р. — В друку: Давні українські школи; Холмщина і Підляшше підчас Хмельниччини.
З ДРУКАРНІ „ДІЛА“.
