Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/116

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

П'єси і переклади співаної поезії

(За Г. Гейне)

Ви з ме́не, як вмі́ли, знущались,
І став я біднішим за смерть!..
Й любо́в'ю свого домагались
Й воро́жістю змучили вщерть!..

Одна́че, ота́, що найгли́бше
Занурилась в душу до дна,
Мене не штовхала на ліпше
Й не зичила злого вона!..


(За Г. Гейне)

Ти́ — до всьо́го збайдужі́ла
У тенетах марноти.
Я — любив. Мені ж — кортіло
Го́рами — з тобою йти.

Ви́бір твій — мені́ ста́в — бо́лем,
Зна́ю: долю ти знайшла.
Бачив: з чоловіком кволим
Ти, вагітна, поруч йшла.


Жінка
(уривок із Г. Гейне)

Він із багна́ її діста́в,
Заради не́ї — кра́сти ста́в.
Вона ж у втіхах потопала
І над безумцем - реготала.

...До стра́ти — вирок.
    Вже́ він — мре́ць.
Зари́то в ямі і — кінець.
А ніч прийшла, — вона з фіа́ла
Пила́ вино́ і регота́ла! Регота́ла!..

92