Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/117

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

На півночі дикій
(Г. Гейне)

На півночі дикій зріс кедр одинокий,
  Могутній стрункий богатир,
Під снігом блискучим, під небом високим
  Він спить над проваллями гір.

І сниться йому спекотлива пустеля
  І сяйво зорі золоте,
І дивно смутна, одинока на скелі
  Замріяна пальма росте.


(Із В. Гете)

Ле́жачи звично на грудях її — вже не раз віршував я,
Ніжно на пружнім плечі — обережними рухами пальців
Сто́пи поезій рахуючи подумки.


Козак на чужині
(Є. Гребінка)

Коли заману́лось, у чо́рну годи́ну,
Поча́тись жорсто́кій війні́,
Покинув коза́к свою рідну хатину,
Майну́в на гарячім коні!

Даре́мно — козачка його молоденька,
Аж — марить! — ту ми́ть — підсочи́ть,
Коли́ ві́н пове́рне!.. - Чекає, вірненька:
Коли ж він додому примчить!..

...Де — ві́тер, моро́зи, нена́че багне́ти,
Де пли́нуть століття, віки,
Де пу́щі, заме́ти, на березі Ле́ти
Спочи́ли — коза́цькі кістки.

Коли́ помира́в, у хвили́ни безсилі,
Коза́к і блага́в, і моли́в:

93