Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/140

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

П'єси і переклади співаної поезії

Елегія
(О. Пушкін)

Моє шаленство — радісне, юначе
Мені гірке, тяжке похмілля наче.
Ба, — як вино! — печаль минулих днів
Із року в рік — міцніша, поготів.
Мені віщує труд сумний і горе
Прийдешнього непевне бурне море.

Та як — не хочу, друзі, помирать!
Я — бути хочу, мислити, страждать
І сподіваюсь ще — на насолоди,
Що подарує шлях мій — крізь негоди,
Коли — гармонією, знов, уп'юсь,
В сльозах — над вигадками звеселюсь
І, може, — ще на мій захід печальний —
Сяйне любов'ю - усміх прощавальний.


* * *
(Із О. Пушкіна)

О, скільки відкриттів розкішних
Готує нам просвіти дух,
І досвід, плід дурниць невтішних,
І геній — парадоксів друг,
І випадок — Бог-винахідник!...
       1829 рік

116