|
Журби, прошу, не завдавай,
Вгаму́й рясні́ слова́. Пото́му
Обли́ш турбо́тами й слабо́му
У забутті не заважай.
|
|
|
Я сплю, і мирно сплять бажання,
Вгамуйся ж, подруго, й прости:
|
|
|
В душі вже тільки хвилюва́ння,
А не кохання збудиш ти.
|
 |
двічі
|
|
Музика Михайла Глінки (1809—1868), що відвідував Україну 1838 року, написав музику до віршів Віктора Забіли (1808—1869): “Гуде вітер вельми в полі”, “Не щебечи, соловейку”, що стали народними піснями. Створив оперу “Руслан і Людмила” — своєрідне тлумачення поеми Олександра Пушкіна про стародавню Київську Русь. Написав на слова Нестора Кукольника цикл із 12 романсів, музику до трагедії Кукольника “Князь Холмський” (1840). Відкрив голос Семена Гулака-Артемовського, що вчився вокалу у Глінки (1839—1842) у Петербурзі. Симфонія Глінки “Тарас Бульба” лишилась незавершеною.
Семен Гулак-Артемовський (Артемовський), в свою чергу, автор популярної української комічної опери “Запорожець за Дунаєм”, водевилю “Ніч напередодні Івана Купала”, дивертисменту “Українське весілля”. Аранжував українську народну пісню “Стоїть явір над водою”, присвячену Тарасові Шевченку, з яким Гулак-Артемовський був у дружніх стосунках.
О пам'ять серця
|
(музика М. Глінки, вірш К. Батюшкова)
О, пам'ять серця, ти в мені
Міцніш за спогади печальні,
|
|
|
І часто в дальній стороні
Втіши твій світ сентиментальний.
|
|
двічі
|
В мені живуть її слова,
Я бачу очі молодії,
В мені живуть її надії,
Й моя надія ожива!
|
|
|
|
