Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/194

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

Моя кохана - незрівняна,
Рясна заквітчана весна,
В ній б’ється серце полум’яне,
Всякчас зі мною, скрізь - вона!

Мій Геній - світла мить кохання,
Повік не зрадить, що було,
І знов, і знов з пітьми страждання
Підхопить на своє крило!

0 пам’ять серця, ти в мені
Міцніш за спогади печальні,
1tчасто в дальній стороніt'
Втіша твій світ сентиментальний.

Переможець

(музика М. Глінки, вірш В. Жуковського)

Сто красунь балкитнооких
Царювало на турнірі;
Всі - фіалки польовії,
А моя, одна - троянда.t}
А..
А...
В очі їй - дививсь я сміло,
Як орел на ясне сонце.
В мене щоки спалахнули,
Аж засяяло забрало!
Серце рвалося пробитись
Крізь міцний і твердий панцир!

Від очей, від їх проміння,
Вмить в мені все запалало.
А....
А....
Світлий погляд полум’яний
Став причиною пожежі!

170

170