Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/244

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

п 'сси і переклади співаної поезії

Все ти забрала - собі:
Сонце, любов, небеса голубі!
Всė, що тобою, одною, - жило!
О,де ж ті дні?
Де любов?
Де - юні сни,
Мрії, солодкі, весни?!
Ніч - безнадій! -
Наче все - оджило:
Всė, все - пройшло!
І - навік!

Прощання моряка

(музика В. Мельо)

З моря ніч, пітьма і вітровій,
Зорі ледь тріпочуть ув імлі.
Прощавай, кохана, світе мій,
Ждуть давно мене на кораблі.

Ждуть моря, мій шлях, штормами збурений,
Ждуть міста й дива, морів тих потойбік.
Тільки погляд твій зажурений
Не забуду, не забуду я повік!

Вір, щасливою годиною -
О порі, коли бузку цвісти,
Раптом, хвилю білопінную
За кормою, знов, - побачиш ти.

Знов, на берег, зустрічаючи,
Ти зійдеш, як сонечко ясне,
З криком: “Милий!..” - зомліваючи,
Поцілуєш, поцілуєш ти мене!

З криком: “Милий!..” обнімаючи,
Поцілуєш ніжно ти мене.

212