Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/250

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П 'єси і переклади співаної поезії

В темно-краснім своїм заспіває мені моя Далі,
В чорно-білім своїм нахілю перед нею главу,
І заслухаюсь я і помру із любові й печалі...
А інакше - нащо на землі оцій вічній живу?
В час, коли йде пітьма, сходить ніч, по кутках заглядає,
Хай ізнову - на сон - у мою йдуть уяву нову -
Білий буйвол і синій орел, і форель золотая...
А інакше - нащо на землі оцій вічній живу?


Оркестрик райдужних надій

(музика Б. Окуджави, вірш Б. Ахмадуліної)

Коли ти чуєш в безнадії
1щė неясний голос труб -
Слова, як яструби нічнії,
Зриваються з гарячих губ.
Мелодія - до запитання
Гримить у натовпі подій -
З-під керування сил кохання -
Оркестрик райдужних надій.
В години лиха, зла навали,
Коли дощі крізь небокрай
По спинам так нас лупцювали,
Що на полегкість не чекай.
Коли захрип комбат ізрання -
Наказ давав іще живий -
З-під керування сил кохання -
Оркестрик райдужних надій.
Кларнет і з ним труба пом’яті,
Фагот - страшний, як некролог,
На барабані шви розтяті,
Та кларнетист - як чорт, як бог!
Флейтист - мов князь у дні вигнання,
З людьми, назавжди, чародій:
З-під керування сил кохання -
Оркестрик райдужних надій.

218

218