Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/268

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

Зустріч

(музика С. Рахманінова, вірш Я. Полонського)

Ми вчора стрілися; вона - призупинилась,
Я також; ми ув очі пильно подивились.
О Боже, як вона з того часу змінилась...
Змарніла, зблідла, очі згасли, розгубились.
І довго я дививсь на неї мовчки строго.
Мені простягти руку, бідна посміхнулась,
Я говорити мав, - вона ж... - заради Бога!
Звеліла, щоб мовчав, й від мене відвернулась,
І брови зсунула, і висмикнула руку,
Й промовила: “Прощайте, з Вашого звоління”.
А я хотів сказать: “На вічну вже розлуку
Прощай, пропаще геть, та миле, все ж, створіння”.

Ти не співай мені сумних

(музика С. Рахманінова, вірш О. Пушкіна)

Ти не співай мені сумних
Мелодій Грузії, красуне:
Я вповні згадками від них
За інший край, за личко юне!
Ізнов нагадують мені
Твої жорстокі солоспіви
І степ, і ніч - в тій стороні,
І риси дівчини вродливі!
Я образ милий, зрозумій,
Тебе зустрівши, забуваю,
А заспіваєш... Боже ж мій!
Його я знову уявляю!
Ти не співай мені сумних
Мелодій Грузії, красуне:
Я вповні згадками від них
За інший край, за личко юне!

236