Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/278

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії


З келиха вповні з вином досхочу -
П’ю я завзяття і сйлу, -
Ой, як чарує - у запалі втіх
Погляд очей, зваблйвих, твоїх!
Ой, щоб було так - навіки,
Ой, щоб було так - навіки!
Якщо хочеш, щоб кохання моє
Все - до тебе, тобі - було перелито,
То тй - приходь, скоріш, не дрочй,
Стріну тебе - хоч вдень, хоч вночі!
Ой, щоб було так - навіки,
Ой, щоб було так - навіки!

Співець

(музика А. Рубінштейна, вірш О. Пушкіна)

Чи чули ви за гаєм спів нічний
Співця чуттів - співця свого кохання?
В полях, в пітьмі, в ранковий час мовчання -
Сопілки звук, - і простий, і сумний,
Чи чули ви? Чи чули ви?
Чи стріли вй в діброві - отого
Співця чуттів - співця свого кохання?
Чи - сліз сліди, чи - посмішку страждання
Впізнали ви - у погляді його?
Чи стріли ви? Чи стріли ви?
Чи ви хоч раз - зітхнули від жалю,
Від співчуття - співцю свого кохання?
Коли юнак, крізь сльози сповідання,
Дививсь - крізь вас і шепотів: люблю!
Чи ви хоч раз? - Зітхнули ви?

246

246