Юрій Отрошенко
П'єси і переклади співаної поезії
Юрій Отрошенко
Той, хто вгледіти - спроможний -
Обшир цей, - ставки і гать,
Той - берізці, майже - кожній,
Ніжку - ладен - цілувать.
Просто так собі, - дорога,
Геть, - розбйта... Та, навік,
Ця - найкраща. Й, слава Богу,
Кожен тут до неї звик.
Гой ви, сани, гой, - санчата,
На морозі дзвін осйк.
Ми - з сільськйх, - і батько й мати.
Гей!
Ані жаль, що оженився
(музика Г. Свіридова, вірш О. Прокоф ’єва)
Ані жаль, що оженився
Друг мою коханку взяв.
Жаль, що він - не поклонився,
Йшов, - кашкета не здійняв!
Ані жаль, що у розмові
Б’є - хурделиця січна,
Мй ж - сусіди з ним бідові,
Ще й - вікно проти вікна!
Ні, не ця мене вхопила
Біль-досада, а - нова:
Те, що з-поза саду - біла
Лебедиця - виплива!
Білі крила - сніг лискучий,
А під снігом - грає кров!
Птаха ця - мій біль пекучий,
Моя мука і любов!
251
