Юрій Отрошенко
П'єси і переклади співаної поезії
Юрій Отрошенко
Що для мене - зірки, солов’ї, що їх - спів?
Що - цей світ, що плете візерунки на мить,
Оберта в діамонти росу пелюстків,
Стелить шлях золотий, що він морем - струмить...
Ти даруєш мені - в срібнім сяйві цей храм,
Чи ж даси ти - розраду застиглим сльозам?
А чи серцю пораду - з нагальних питань?
Чи довіриш - дещицю своїх сповідань?!
Сам - не знаю, за що я люблю тебе, ніч!
Так люблю, що й в журбі - я на тебе - молюсь!
Сам не знаю, за що - я люблю тебе, ніч!
Я тобою - живу!.. Й смерті я - не боюсь!
Ночі безумнії ночі безсоннії
(музика П. Чайковського, вірш О. Апухтіна)
Ночі безумнії, ночі безсоннії,
Думи розірвані, душі розрізнені,
Ночі, останнього світла - агонії,
Осені мертві суцвіття запізнені!
Хай, навіть, спогади - згубно, безжалісно
Біль воскрешають, що випало - звідати,
Все ж - пориваюсь до них я - пожадібно:
Істини - прагну!.. Минуле - сповідати!
Пошептом стишеним ви заглушаєте
Звуки щоденні, докучнії, шумнії,
Тихої ночі - мій сон відганяєте,
Ночі безсоннії, ночі безумнії!
287
